"Нинішні зайці дуже змінили свої повадки”, –

За сприятливих умов зайчиха за раз може привести до 6 зайченят і мати 4 приплоди на рік.

каже головний мисливствознавець Хмельниччини Василь Кочупінда

 У природі існує три види зайців: заєць-біляк, заєць-русак та заєць-талай (пустельний). В Україні проживає заєць-русак, який полюбляє поля та лісові галявини.

 Про символ року, що наступає — року Білого Металевого Кроля (Кота), а в нашому випадку про звичайного зайця, розмова з біологом-мисливствознавцем, головним мисливствознавцем Хмельницької обласної ради управління товариства мисливців та рибалок (УТМР) Василем Кочупіндою.

"За сприятливих умов зайці досить плодовиті”

"У нас в товаристві працює 156 єгерів-мисливців. Кожен мисливець перед тим, як вийти в угіддя, має 3 дні відпрацювати в лісі, полі, на болоті. Вони встановлюють годівниці, заготовляють корми тощо. А ще мисливці мають сплачувати членські внески щорічно (200-220 грн.), – каже Василь Володимирович. – Щодо зайця, то він – наш головний об’єкт полювання, бо не кожен піде на великого звіра, та й дозволів на це мало дають. Зайців у нашій області багато. Вони досить плодовиті, за сприятливих умов зайчиха за раз може привести до 6 зайченят і мати 4 приплоди на рік”.

 За словами пана Кочупінди, річний приріст чисельності зайців в нашій області сягає 25%. Проте у світі  він становить 300% від маточного поголів’я, тобто збільшується втричі.

"Нещодавно друзі  запропонували мені поїхати на закриття сезону на зайця та лисицю. Але ми поговорили між собою та вирішили, що полюватимемо лише на лисиць, а зайців не чіпатимемо. Бо якщо він дожив до останнього дня полювання, то було б недобре забити його у цей день. Це все одно, коли після закінчення другої світової війни гриміли салюти перемоги, а люди ще гинули в останніх боях”, – каже пан Кочупінда. Задля збільшення чисельності навіть вирішили не продовжувати сезон полювання саме на зайців, тому закрили його 26 грудня. До слова, восени їх налічувалося понад 52 тисячі голів на території області.

 За словами головного мисливствознавця, наш подільський заєць-русак полюбляє поля або лісові галявини. В лісах живуть тільки зайці-біляки, які не водяться на території України. В раціоні нашого зайця мають бути обов’язково присутні злакові культури, бо, на відміну від біляка, на одних гілочках заєць довго не протягне. 

"Найчастіше під постріли потрапляють самці, бо самки бережуть потомство”

"Заєць-русак, на відміну від зайця-біляка, на зиму лише трішки світлішає. Зайці страждають від  браконьєрів. Найбільш розповсюджений вид браконьєрства – вбивство вночі з-під фар, бо вночі звірі вважають себе в повній безпеці і не завжди бояться світла. Цим користуються нечисті на руку мисливці. За таке несуть кримінальну відповідальність згідно статті 248 Кримінального кодексу України – до 5 років позбавлення волі. А ще ж використовують петлі, пастки, які часто залишаються до літа, бо про них просто забувають... Це важко контролювати”, – каже Василь Кочупінда.

 Справжні мисливці, як самі стверджують, полюють задля азарту, відпочинку, емоцій, не завжди вбиваючи тварин. Вони єдині, хто зберіг звички пращурів, які жили з полювання та риболовлі. Іноді полюють задля того, щоб почути спів собак, які переслідують дичину. "Вони наче переповідають свої відчуття від переслідувань”, – кажуть мисливці.

"В основному, першими зі схованки вибігають самці, а самка задля збереження приплоду може затаїтися і сидіти, іноді можна на неї навіть наступити. Зайці нині змінили свої повадки, змінилася й біологія зайців. Раніше за 20-30 метрів вони, вчувши людину, зривалися і тікали, то сьогодні навчилися таїтися. Спрацьовує інстинкт самозбереження. Зайця тепер можна вистежити лише по слідах на снігу.  Самці перші себе показують собакам, і перші потрапляють під постріли”, – каже мисливствознавець. Він сам вже два роки поспіль не піднімає рушницю на зайця, ходить на полювання задля відпочинку.